Мета і завдання навчального
курсу-практикуму
СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ
Метою
навчання практичного терміну «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ» є формування і розвиток предметної ІКТ-компетентності та ключових
компетентностей для реалізації творчого потенціалу слухачів і їх соціалізації у
суспільстві, що забезпечить готовність учнів до активної життєдіяльності в
умовах інформаційного суспільства та їх спроможність стати не лише повноцінними
його членами, а й творцями сучасного суспільства.
Завданнями
навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань,
умінь, навичок і способів діяльності:
·
створювати і опрацьовувати
інформаційні моделі об’єктів в різних програмних середовищах;
·
здійснювати пошук необхідних інформаційних матеріалів (відомостей) з використанням
пошукових систем, зокрема в Інтернеті;
·
алгоритмічно,
логічно та критично мислити;
·
висувати нескладні
гіпотези навчально-пізнавального характеру і перевіряти їх при розв’язуванні практичних задач з
використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
·
використовувати
засоби ІКТ для обміну повідомленнями та організації співпраці при розв’язуванні
навчальних, в тому числі які виникають при навчанні інших предметів,
дослідницьких і практичних життєвих завдань;
·
планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному
середовищі;
·
безпечно працювати
з інформаційними системами.
Цей
курс розглядається як необхідний інструмент, який в сучасному інформаційному
суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів, формуванню предметної і
ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини шкільного віку. ІКТ
розглядаються в курсі як об’єкт, і як
засоби навчання.
Предметна ІКТ-компетентність
та ключові компетентності
В
основу побудови змісту навчання інформатики й вимог до загальноосвітньої
підготовки учнів покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого
кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані на основі здобутих
знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених
ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації предметна ІКТ-компетентність та
ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна,
комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язбережувальна.
Інформаційно-комунікаційна компетентність
як ключова – це здатність ефективно
використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності задля
вирішення інформаційних задач.
Формування
ключової інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є
інтегративним, відбувається у результаті застосування ІКТ під час вивчення всіх
предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно
орієнтованого та компетентнісного
підходів.
ІКТ-компетентність для даного курсу є одночасно і предметною.
Предметна
ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня застосовувати в конкретній
життєвій та навчальній ситуації, в тому числі проблемній, набуті знання,
уміння, навички, способи діяльності
щодо добору
відповідних ІКТ та їх використання для
пошуку необхідних даних, їх аналізу, організації, перетворення, зберігання,
передавання з дотриманням етичних
і правових норм та вирішення завдань
предметної галузі.
Предметна ІКТ-компетентність учнів виявляється у таких ознаках:
·
розуміння наукових
основ інформатики, фундаментальних понять і питань створення й опрацювання
даних, принципів побудови й функціонування засобів інформаційних і
комунікаційних технологій;
·
розуміння ролі
інформатики та ІКТ у сучасному інформаційному суспільстві;
·
вміння аналізувати
прості інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та
техніці, будувати інформаційні моделі реальних
об’єктів і процесів;
·
здатність
раціонально використовувати комп’ютер, комп’ютерні
засоби, мережеві технології та програмні середовища для вирішення
компетентнісних задач, які виникають в конкретній життєвій і навчальній
ситуаціях та пов’язані з пошуком й опрацюванням даних, їх зберіганням, поданням
і передаванням;
·
здатність
алгоритмічно мислити при плануванні, організації діяльності, зокрема
навчальної;
·
здатність ефективно
планувати і організовувати свою діяльність з використанням ІКТ;
·
здатність
спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних
завдань, в тому числі комплексних;
·
готовність
дотримуватись правових і морально-етичних норм при роботі з даними і
програмними продуктами;
·
вміння безпечно
працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби
захисту даних.
ПОЯСНЮВАЛЬНА
ЗАПИСКА
У факультативному курсі
«ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» розглядаються методи та інструменти ефективного пошуку знань
відповідної предметній галузі. Побудова простих і складних пошукових запитів, пошук та переклад
іншомовних матеріалів, аналіз запропонованого чи знайденого рішення та його
структуроване використання з подальшим
спостереженням за змінами при його реалізації або впровадженні.
Факультативний
курс дуже важливий з точки зору опанування інформаційної культури сучасності, він є потужним каталізатором в удосконаленні
навчально-інформаційного процесу в освітньому закладі. Саме розвиток інформаційних процесів, в яких застосовується експертні
системи, спеціалізовані процесори сприяє
швидкому опануванню динамічних змін в модернізації обчислювальної,
програмованої та комп’ютерної техніки. У
світлі сказаного не викликає сумнівів, що проникнення експертних систем в усі сфери
суспільно-корисної діяльності, вимагає від учителів інформатики оновлення
змісту факультативного напряму навчання для спеціалізованих класів. Мета даного курсу розвивати компетенції
дослідницької роботи у старшокласників, а саме навчити ефективно знаходити
необхідне знання або рішення з використанням комп’ютерної техніки, планувати
ефективну дослідницьку діяльність відповідно до наступних етапів: 1)накопичення
інформації про предметну область; 2)структурування даних; 3) збереження та
аналіз структурованих даних; отримання інформації з даних, як першого продукту дослідницької
роботи; 4)фаза прийняття рішення на основі аналізу; 5) виконання прийнятого рішення для отримання
бажаного результату.
Програма
факультативного курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» є профільним навчальним
пошуково-дослідницьким проектом в
освітньому середовищі старшої ланки загальноосвітніх шкіл-гімназій, гімназій,
ліцеїв з фізико-математичним та гуманітарним
профілем навчання. Програма курсу створена у співробітництві з освітніми
організаціями різних країн Польщі, Угорщини, Германії, США. Програму адаптовано
до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм, до вимог та
основних положень «Концепції профільного навчання» та «Галузевої програми
впровадження профільного навчання на 20016-2020 роки». Курс розрахований на 16
годин і складається з розділів:
1. Знання – джерело інтелекту (8 години).
2. Експертні системи(6 годин).
3. Узагальнення знань слухачів практикуму(2 годин).
Пошуково-дослідницька
діяльність дуже зручна і корисна під час навчання, організація та управління
експериментом у школі добре вивчені й детально висвітлені в працях таких
вчених, як В.С.Безрукової, В.І.Загвязінського, В.В.Краєвського, А.М.Новікова,
Т.Г.Новікової, Н.В.Нємової, А.Г.Сиденко, М.Н.Скаткіна, В.А.Сластьоніна,
М.М.Поташника, Т.І.Шамової, І.Д.Чечель та інших. У даному курсу структура
розробленої моделі формування дослідницьких умінь школярів ЗНЗ складається з
трьох основних модулів: науково-теоретичного, операційно-дієвого і
критеріально-оцінного. Процес формування навиків включає діагностику та аналіз
вихідного рівня дослідницьких знань та вмінь, а також проектування, планування,
організацію й регулювання процесу формування вмінь та оцінку досягнутих
результатів.
Факультативний курс
«Штучний інтелект» передбачає познайомити,
учнів з одним із провідних складників сучасної прикладної та теоретичної
галузі інформатики – інформаційним програмним забезпеченням для пошуку і
дослідів, з поняттями розумна програма, архітектура бази даних(форми, запити, таблиці, модулі,
звіти), умовно-логічні та контекстні моделі бази знань, маркетинговий алгоритм,
джерела інформаційних процесів як сукупність алгоритмів опрацювання інформації різних
форматів, програмне забезпечення комп'ютера (softwarе), комп'ютерна інтелектуальна система діагностики
з службовим та прикладним програмним забезпеченням. Кус передбачає ознайомлення слухачів з термінологією і методів створення математичного забезпечення(для формалізації виводу та рішення) експертних
систем різних типів на сучасному етапі
розвитку інформаційних технологій.
Мета факультативного курсу
полягає у поглибленні знань учнів про
сучасний стан і досягнення в галузі штучного інтелектуальних систем, формуванні вмінь і навичок моделювання інформаційних
одиниць та конструювання складних інформаційних
об'єктів, оволодінні способами графічного зображення моделей, засвоєнні знань
про типи баз даних різної будови та призначення.
Навчальний курс «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» за
програмою призначений для роботи з учнями 10-11 класів школи загальноосвітніх
навчальних закладів за рахунок варіативної частини навчальних планів
(факультативи, курси за вибором, спецкурси). Можливе впровадження програми за
рахунок годин, відведених в школі на гурткову роботу, а також для позашкільних
навчальних закладів та під час навчальної практики.
Виховні і кваліфікаційні
завдання курсу:
·
формування в старшокласників умінь та навиків
досліджень протиріч у предметній області, пошуків і рівнів занурення в
предметну область, оперувати структурованими
знаннями та уявленнями про інформаційний світ, кваліфікаційні
характеристики контексту інформації, про ринок праці та можливості використання
інформаційно-комунікаційних технологій в різних професіях;
·
формування в старшокласників знань про джерела
інформації та початкових навичок з самодіагностики, вміння ідентифікувати та
визначати за допомогою тестів свої
евристики, інтереси, нахили, використовуючи для цього різноманітні ресурси
(друковані ЗМІ та веб-матеріали);
·
формування життєвих та прикладних
особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуальних, інформаційних навичок;
·
розвиток в старшокласників уміння самостійно за
допомогою використання різноманітних ресурсів (Інтернет, друкований словник та
електронний довідники, інші учасники курсу) опановувати комп’ютерні технології
для вирішення конкретних дослідницький та проектних завдань;
·
формування в учнів умінь застосовувати
інформаційно-комунікаційні технології для розв’язання проектних завдань з дослідження проблем та виконання проектів,
пов’язаних з професійним розвитком особистості та соціальних проблем;
·
формування навичок оцінювання, само та
взаємоперевірки згідно визначених та наданих критеріїв оцінювання виконаної
роботи та діяльності;
Основне
практичне завдання курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» полягає в розширенні навчального, виховного,
пошуково-дослідницького та творчого досвіду старшокласників при опануванні
відомостей про складну системну
організацію. Впровадити в
навчання інформаційну технологію пошуково-дослідницької діяльності, з підвищенням
загальної математичної та лінгвістичної культури, яка є базовою для успішного
навчання протягом усього життя.
Програма
курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» складається з двох термінів: «ЗНАННЯ – ДЖЕРЕЛО ІНТЕЛЕКТУ»
(І семестр) та «ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ» (ІІ семестр).
У
першій частині основна увага
приділяється:
·
використанню моделювання знань як
інструменту для накопичення досвіду, а також матеріальної та інформаційної бази
дослідницької діяльності;
·
належної організації і технології
проведення пошуків та дослідів в предметній галузі;
·
виробленню якісних критеріїв оцінювання
отриманих знань, етичних та правових питань та їх розбіжностей при конфліктах;
·
доцільному використання методів конструювання
та інструментів нечіткої логіки в обраній
дослідницькій проблемі в наукових
мережах(середовищах);
·
визначенню основних пошуково-дослідницьких
завдань, цілей, результатів проекту(пошуку, дослідження);
·
виділенню головних складових етапів
дослідницького проекту;
·
укладання творчих контрактів між
учасниками дослідницького проекту;
·
укладання планів діяльності, визначенню
та розподілу термінів та шляхів ефективного виконання проекту;
У
другій частині основна увага
звертається на:
·
різні способи організації експертних
систем та спільнот або сукупного інтелекту групи спеціалістів;
·
використання службових, прикладних програмних
технологій як інструменту для генерування експертиз дослідницьких проектів з відповідних тем;
·
використання навичок і умінь кожного
учня для вирішення психо-емоційних проблем, для позитивного впливу на інших
учасників спільноти;
·
використання учасниками спільнот
лідерських якостей та сильних сторін інших для досягнення спільної мети
дослідницького проекту;
·
виявлення здатності до порозуміння на
базі широких інтересів творчої спільноти;
·
вироблення соціальних навиків
співіснування в різних культурних та різномовних середовищах експертних мереж;
·
розуміння потреби навчатися протягом
усього життя;
·
встановлення позитивної творчої
атмосфери в учнівській мережі;
·
залучення до спільної справи, розподілення різних ролей на найвищому
рівні відповідальності за отриманий
результат.
Програма
курсу передбачає диференційоване та дистанційне навчання за курсом. Для кожного
дослідницького завдання та пошуку передбачений базовий рівень виконання завдань
та додаткові практичні завдання для учнів, які мають кращі комп’ютерні навички.
Для
викладання факультативно курсу наставники
мають володіти методикою моделювання творчої мережі учнівських спільнот і бути
вправними фасилітаторами.
Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності старшокласника. Формування
науково-дослідницьких умінь у старшокласників
– процес складний й тривалий. Він не виникає на порожньому місці і не
розвивається сам по собі. А тому завдання
вчителя-керівника:
·
поступово й
методично правильно формувати пошуково-дослідницькі
навички;
·
здійснювати постійний контроль за підготовкою учнями пошуково-дослідних робіт;
·
аналізувати і
виправляти помилки;
·
визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи,
розчленовувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою;
·
з'ясовувати
можливості подальшого застосування результатів
роботи.
Однією з умов успішного виконання
пошуково-дослідної роботи учнів є
дослідження методами навчання з
елементами наукових методів
пізнання(дослідів над моделями), а також відповідність віковим та розумовим
особливостям розвитку школяра. Занадто
складні та довготривалі для
розуміння проблеми юним дослідником або ж зовсім недоступні, або їх
методи розв'язання настільки проблемні, що можуть спричинити втрату інтересу
до виконання пошуково-дослідної діяльності (ПДЦ).
Одним із перших кроків учителя-керівника ПДД є вивчення
науково-пізнавальних інтересів учнів, що
впливає як на вибір теми дослідження, так і
на саму роботу. Не секрет, що навіть надзвичайно
цікава тема, зумовлена лише
потребами часу або нав'язана учневі вчителем, не сприятиме успішному
виконанню роботи. Пріоритетним, визначальним
фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї
дослідника і його бажання внести щось нове в
її розкриття.
В організації пошуково-дослідної роботи учнів слід дотримуватися кількох принципів:
·
дослідницька
діяльність учнів наближена до науково-дослідницької
діяльності, є її початком і, як правило, має продовження в подальшій науковій діяльності;
·
зміст дослідження
обов'язково має поєднуватися з навчальною
метою, загальними потребами
суспільства та проблемами сьогодення;
·
наукове дослідження – неперервний
процес, його не можна виконати за декілька днів;
·
науково-дослідницька
діяльність – обов'язково керований
процес.
Учитель-наставник:
·
навчає методики
дослідження;
·
консультує учня в
процесі пошукової та дослідницької роботи;
·
визначає методику, шляхи розв'язання поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;
·
оцінює здобуті результати.
У здійсненні продуктивного учнівського дослідження обов'язкове
поєднання керованої дослідницької діяльності
із самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої
особистості.
Велике значення у вивченні
навчального матеріалу і проблематики
курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм навчально-дослідницької діяльності. Вона
ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної
літератури, мемуаристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.
Завдання дослідницької роботи –
не лише дати учням певні знання, а й навчити їх використовувати, а
в разі необхідності – творчо опрацьовувати, аналізувати отриману інформацію. У зв'язку з цим
здійснення пошукових досліджень у творчій мережі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості.
Пошуково-дослідницька діяльність учнів у гімназії здійснюється за трьома основними напрямами.
Перший – це розвиток наукового та
інтелектуального мислення учня і
майбутнього спеціаліста, що досягається
низкою спеціальних заходів, методів і дій під час навчального процесу: відповідні завдання, різноманітні
формати творчої співпраці учнів і вчителів в гімназії тощо.
Другим напрямом
розвитку наукової роботи слід вважати
позаурочну діяльність: олімпіади,
інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Так здійснюється постійний розвиток колективного наукового
мислення, який значною реалізує творчий
потенціал обдарованих дітей гімназії.
Третім самостійним напрямом пошуково-діяльності школярів, є їхня участь у конференціях та роботі МАНу. Тут ідеться вже про індивідуальну наукову діяльність,
яку треба вважати найвищим рівнем
вияву творчості для гімназистів. Вона регламентована спеціальними
вимогами.
Четвертий – це дослідження в галузі педагогічного процесу моделювання
лабораторій та інформаційно-дослідницького середовища, де об'єктами вивчення є
креативні якості вчителя і творчий потенціал обдарованої дитини. Створення
портфоліо дитини і учителем за результами досліджень.
Отже, концептуально пошуково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-виховну
систему, в процесі функціонування якої
здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.
Педагогічне керівництво організацією
пошуково-дослідної роботи в гімназії визначене Положенням про індивідуальну пошуково-дослідницьку
діяльність учнів гімназії і побудоване на принципах:
·
мотиваційно-цільовому, що
ґрунтується на важливості вияву бажання
пізнавати нове самими вчителями та учнями. Для цього необхідно спиратися на
їхні потреби та інтереси;
·
гуманізації та рівноправності у спілкуванні педагогів та гімназистів – «іду на Ви», виховання взаємоповаги, взаємо-довіри, віри в значущість пошуково-дослідницької діяльності, довіри
особистості, прийняття її особистих поглядів, запитів та інтересів, створення
максимально сприятливих умов для розкриття та реалізації здібностей кожної
дитини;
·
самореалізації та самовизначення особистості – зосередження зусиль
на мобілізації самостійної активності гімназистів, здатності визначати мету
та завдання найбільше відповідають її
внутрішній сутності, реалізувати свої здібності, таланти та індивідуальність;
· розвивальної зорієнтованості – спрямованості всіх компонентів освітнього процесу на досягнення
найефективнішого розвитку пізнавальних, пошукових і дослідницьких можливостей дитини з урахуванням рівня її особистісного розвитку
та особливостей;
·
зустрічних зусиль учителя та учня в процесі пошуково-дослідницької діяльності – перетворення вчителя (наукового керівника) на партнера, який допомагає і навчає дитину
пошуково-дослідницької діяльності: визначати мету і зміст діяльності, способи досягнення мети, напрями
пошуку необхідної інформації з теми та шляхів її отримання;
·
індивідуалізації та персоніфікації — навчання й набуття
необхідних знань за індивідуальною програмою відносно особистісних успіхів
учнів, орієнтованої на мету, поставлену
перед дослідником, його індивідуальні
потреби, яка враховує досвід та рівень підготовки дитини, її здібності
та інші особистісні чинники;
·
розвитку творчого потенціалу особистості — становлення
та розвитку цілісної особистості, для якої
творче ставлення до обраної справи є
органічною складовою, що поєднує
процес навчання й самостійного набуття
знань з розвитком пошуково-дослідницьких
умінь, емоційної сфери, вихованням
та виявом почуттів, абсолютною свободою
творчих дій, рішень тощо;
· розвитку морально-вольової сфери особистості — здатності самостійно вирішувати поставлені завдання, визначати
проблему, бачити найоптимальніші шляхи її
реалізації, брати на себе
відповідальність за обрану справу, її кінцевий результат, володіти
своїми почуттями як у разі перемоги, так і в разі невдачі.
Психологічний аспект керівництва науково-дослідницькою діяльністю полягає у вихованні особистості, становленні її самоствердження. Саме в основі психологічного аспекту виявляється розвиток індивідуальних
особливостей дитини, які формуються протягом
пошуково-дослідницької діяльності учня.
Інтелектуальний аспект становлення юного дослідника визначається через такі цінності, як уява, аналітичність, критичність, уміння порівнювати і робити особисті висновки й т. ін.,
що, безперечно, впливає на результати всіх етапів дослідження.
Емоційно-мотиваційний аспект перетворює пізнавальний дослідницький інтерес на стимул, який допомагає гімназистові свідомо та емоційно залучатися в
процес пошукового дослідження.
З метою визначення та аналізу
інтересів та захоплення гімназистів, мотивації й стимулювання їхньої пошуково-дослідницької
діяльності на початку і наприкінці навчального року здійснюється
психолого-педагогічне спостереження та аналіз, що передбачає:
·
Анкетування (тестування).
·
Визначення
інтересів та захоплень ліцеїста.
·
Діагностику.
·
Мотивацію
діяльності та обраної теми.
·
Прогнозування
результатів.
·
Спостереження за
процесом дослідження.
·
Консультативну
допомогу.
·
Корекцію процесу та основних моментів
дослідження.
Формування пошуково-дослідницьких умінь учнів 10 –
11-х класів ліцею
– процес копіткий, складний і
тривалий, тому його успіх значною мірою залежить від
самоорганізації школярів. Зазначимо, що завдання вчителя – підготувати
дитину до значущої процесуальності дослідження. Зрозуміло, педагог-керівник,
повинен не тільки володіти сукупністю сучасних знань, добре орієнтуватися в
сучасних методиках і технологіях, знати історію й нинішні тенденції розвитку
предмета дослідження, а й передусім бути вправним соціальним психологом, що
вміло вибудовує свої стосунки з школярами.
Від стосунків, які складаються між керівником та дослідником, залежить емоційне самопочуття,
психофізіологічна адаптація до нового виду діяльності – пошуково-дослідницької, формування працездатності,
самостійності, пізнавальних інтересів, прагнення дитини до досягнення
найкращого результату, що активізує вибір напряму дослідної роботи.
Список використаних джерел
1. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И. Архангельский. – М. Высшая школа, 1980. – 368 с.
2. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М. Педагогика, 1982. – 192 с.
3. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно - методическое обеспечение учебно - воспитательного процесса подготовки специалистов: учебно-метод. пособие. / В.П. Беспалько, Ю.Г Татур. - М. – Высш. шк., 1989. – 144 с.
5. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» [Електронний ресурс] // Веб сайт Верховної Ради України. – 2007. – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/537-16. – Назва з екрана.
7. Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року [Електронний ресурс] / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1722-р // Веб-сайт Верховної Ради України. – 2011. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1722-2010-%F0. – Назва з екрана.
8. Краевский В.В. Общие основы педагогики: учебник / В.В. Краевский. – М.: Академия, 2003. – 256 с.
9. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я Лернер. – М.: Педагогика, 1981.
10. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. / И.Я Лернер. – М.: Знание, 1980.
11. Макаренко Л.Л. Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Л.Л. Макаренко. – К., 2007.
12. Ніколаєнко С.М. Роль післядипломної освіти у становленні вчителя / С.М. Ніколаєнко // Коментар до інформаційного збірника Міністерства освіти і науки України. – 2006. – № 9.
13. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.Б. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат. – М.: Академия, 2001. – 272 с.
14. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] // Веб сайт Верховної Ради України. – 2014. – Режим доступу:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93 – Назва з екрана.
15. Подласый И.П. Педагогика начальной школы / И.П. Подласый. – М.: ВЛАДОС, 2004. – 400 с.
16. Якухно І.І. Управління інноваційним розвитком післядипломної освіти регіону / І.І. Якухно // Управління освітою. – 2014. – №1. – С 6-10.
