понеділок, 9 січня 2017 р.

Ключові слова для інженера-дослідника БАЗИ ЗНАНЬ.

Ключові слова для інженера-дослідника  БАЗИ ЗНАНЬ.

 ПОрабочий продуктядроISOопределениеразбиениесвязьrequirements engineeringrequirements elicitationrequirements analysisrequirements managementреализация требованийsoftware designerпредставление архитектурыархитектурный стильдиаграммы активностейязык спецификацийADLERDдиаграмма "сущность-связь"decision tableVDMPDLсреда окруженияreductiondiversityтестирование производительностиязыки проектированияAPLэкстремальное программированиеextreme programmingунифицированный процессинтеграционное тестированиепоказатели надежностиинтенсивность отказовtest leveltest processпланирование процессовdefectsoftware maintenanceграф вызововSCMconfiguration identificationconfiguration controlstatus accountingconfiguration auditingоценка продуктаengineering managersoftware life cycleсетевая диаграммаPERTметауровеньdevelopment processmaturitySEIbootstrappingSPICEISO 9000ISO 9001проектная организацияengineering processexperimentalheuristic methodformal methodструктурный методверификации программыproveспецификация программыперспективная задачаrequirements developmentstageтрассировка требованийtraceabilitySADTIDEFprogram editorcode generatordevelopment environmenttest generatortest executiontest management toolperformance analysiscomprehensivereverse engineeringsoftware qualityquality assuranceusabilityefficiencyоценка процессапрограммная инженерияпредметной областиСУБДмодульуправление даннымистоимостьтаблицапользовательсистемное тестированиеархитектураactivityработдокументированиеверификациявалидацияоцениваниеуправление проектомменеджментконтрольподмножествоменеджерэволюцияуправление качествомместо

неділя, 8 січня 2017 р.

ЗМІСТ курсу-практикуму «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»


Мета і завдання навчального курсу-практикуму 

СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ

Метою навчання  практичного терміну «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ» є формування і розвиток  предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації творчого потенціалу слухачів і їх соціалізації у суспільстві, що забезпечить готовність учнів до активної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства та їх спроможність стати не лише повноцінними його членами, а й творцями сучасного суспільства.

Результат пошуку зображень за запитом "ІКТ-компетентності"


Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів здатностей, знань, умінь, навичок і способів діяльності:

Результат пошуку зображень за запитом "ІКТ-компетентності"
·        створювати і опрацьовувати інформаційні моделі об’єктів в різних програмних середовищах;
·        здійснювати пошук необхідних інформаційних матеріалів (відомостей) з використанням пошукових систем, зокрема в Інтернеті; 
·        алгоритмічно, логічно та критично мислити;
·        висувати нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру і перевіряти  їх при розв’язуванні практичних задач з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
·        використовувати засоби ІКТ для обміну повідомленнями та організації співпраці при розв’язуванні навчальних, в тому числі які виникають при навчанні інших предметів, дослідницьких і практичних життєвих завдань;
·        планувати, організовувати та здійснювати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі;
·        безпечно працювати з інформаційними системами.
Цей курс розглядається як необхідний інструмент, який в сучасному інформаційному суспільстві сприятиме більш успішному навчанню учнів, формуванню предметної і ключових компетентностей, всебічному розвитку дитини шкільного віку. ІКТ розглядаються в курсі  як об’єкт, і як засоби навчання.
Результат пошуку зображень за запитом "ІКТ-компетентності"

Предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності

В основу побудови змісту навчання інформатики й вимог до загальноосвітньої підготовки учнів покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання інформатики є сформовані на основі здобутих знань, вмінь і навичок, досвіду навчальної та життєвої діяльності, вироблених ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язбережувальна.
Інформаційно-комунікаційна компетентність як ключова – це здатність ефективно використовувати ІКТ у навчальній, дослідницькій і повсякденній діяльності задля вирішення інформаційних задач.

Результат пошуку зображень за запитом "ІКТ-компетентності"

Формування ключової інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування ІКТ під час вивчення всіх предметів навчального плану, реалізації діяльнісного, особистісно орієнтованого  та компетентнісного підходів.
ІКТ-компетентність  для даного курсу є одночасно і  предметною. 
Предметна ІКТ-компетентність розглядається як здатність учня застосовувати в конкретній життєвій та навчальній ситуації, в тому числі проблемній, набуті знання, уміння, навички, способи діяльності щодо  добору відповідних ІКТ та їх використання  для пошуку необхідних даних, їх аналізу, організації, перетворення, зберігання, передавання  з дотриманням етичних і правових норм та вирішення завдань предметної галузі.
Предметна ІКТ-компетентність учнів виявляється у таких ознаках:

Результат пошуку зображень за запитом "ІКТ-компетентності"
·        розуміння наукових основ інформатики, фундаментальних понять і питань створення й опрацювання даних, принципів побудови й функціонування засобів інформаційних і комунікаційних технологій;
·        розуміння ролі інформатики та ІКТ у сучасному інформаційному суспільстві;
·        вміння аналізувати прості інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та техніці, будувати інформаційні моделі реальних об’єктів і процесів;
·        здатність раціонально використовувати комп’ютер, комп’ютерні засоби, мережеві технології та програмні середовища для вирішення компетентнісних задач, які виникають в конкретній життєвій і навчальній ситуаціях та пов’язані з пошуком й опрацюванням даних, їх зберіганням, поданням і передаванням;
·        здатність алгоритмічно мислити при плануванні, організації діяльності, зокрема навчальної;
·        здатність ефективно планувати і організовувати свою діяльність з використанням ІКТ;
·        здатність спілкуватися та співпрацювати з використанням ІКТ для виконання різноманітних завдань, в тому числі комплексних;
·        готовність дотримуватись правових і морально-етичних норм при роботі з даними і програмними продуктами;

·        вміння безпечно працювати з комп’ютерним і комунікаційним обладнанням, використовувати засоби захисту даних. 






 ФАКУЛЬТАТИВНИЙ КУРС-ПРАКТИКУМ
«БАЗА ЗНАНЬ ШКОЛИ»




Орієнтовне календарно-тематичне планування
ФАКУЛЬТАТИВНОГО ПРАКТИКУМУ "БАЗА ЗНАНЬ ШКОЛИ"
І семестр(16 годин)



Зміст заходів практикуму
Годин
Відповід.
Дата
Примітка

1.Практикум «База знань слухача»
3



1
Вступ. Організаційне засідання дослідної групи учнів і наставників. Розподіл повноважень між слухачами. Складання плану роботи на створення БАЗИ ЗНАНЬ школи.
1
Слухачі факультативу
05.09

2
Розвиток інформаційної культури слухачів. Пошук, збір та систематизація матеріалів  в електронних форматах для БАЗИ ЗНАНЬ. Методична допомога учням у створенні персональних  БАЗИ ЗНАНЬ.
1
Слухачі факультативу
12.09

3
Використання ІТ слухачами. Створення навігаторів персональних БАЗ ЗНАНЬ учнів,  як  онлайн  помічника при самопідготовці  до міських та обласних предметних олімпіад.
1
Слухачі факультативу
19.09


2.Практикум «База знань класу»
4



4
Учнівський семінар: «Керування та навігація в навчальному середовищі БАЗА ЗНАНЬ класу». Обмін досвідом навчання в інформаційному середовищі школи. Налаштування учнем навігатора по БАЗІ ЗНАНЬ класу. Створення iнтелектуальної iнформацiйно-навчальної системи i розробка електронних засобів навчання та вимірювання досягнень.
1
Слухачі факультативу
26.09

5
Семінар для учнів-олімпіадників: «Інформаційні технології опрацювання  навчальних посібників  на електронних носіях». Обговорення способів навчання при використанні БАЗИ ЗНАНЬ класу. 
1
Слухачі факультативу
03.10

6
Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Лідерство. Виграшна стратегія поведінки під час змагань».
1
Слухачі факультативу
10.10

7
Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Самонавчання і моделювання обдарованої дитини з точки зору БАЗИ ЗНАНЬ».
1
Слухачі факультативу
17.10

8
Пошук, збір та систематизація матеріалів для корпоративної електронної БАЗИ ЗНАНЬ класу. Критерії навігації в Базі ЗНАНЬ класу. Методична допомога учням у підготовці мультимедійних презентацій "НАВІГАТОР БАЗИ ЗНАНЬ КЛАСУ".
1
Слухачі факультативу
31.10


3.Практикум «База знань школи»
8



9
Організація та підготовка учнів до міжнародного чемпіонату з логічних та математичних  задач. Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про інформаційну систему чемпіонату.
1
Слухачі факультативу
07.11

10
Координація учнівських персональних БАЗ ЗНАНЬ з БАЗАМИ ЗНАНЬ  вчителів  міста та області. Поняття про навігаційну систему пошуку за ключовими словами в БАЗІ ЗНАНЬ.
1
Слухачі факультативу
14.11

11
Організація та підготовка учнів до міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру-2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Прикладне програмне забезпечення для поповнення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
1
Слухачі факультативу
21.11

12
Організація та підготовка учнів до міжнародного фізичного конкурсу «Левеня-2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ - як локальну мережу учнів.
1
Слухачі факультативу
28.11

13
Організація та підготовка учнів до міжнародного конкурсу «Колосок-2016» та «Бобер -2016».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про програмне забезпечення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
1
Слухачі факультативу
05.12

14
Психолого-методичний консиліум: «Методи психодіагностики по визначенню можливостей у користувачів БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ». Способи використання освітнього сервісу в  БАЗІ ЗНАНЬ.
1
Слухачі факультативу
12.12

15
Семінар: «БАЗА ЗНАНЬ ШКОЛИ як визначальний фактор у системі успішного навчання обдарованих дітей». Способи захисту БАЗИ ЗНАНЬ від вірусів.
Способи рецензування персональних БАЗ ЗНАНЬ  для участі в конкурсі «Лідерські сподівання».  Використання прикладного програмного забезпечення в БАЗІ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
1
Слухачі факультативу
19.12

16
Участь в міському конкурсі «Лідерські сподівання». Організація інформаційних процесів у школі для наповненню БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Організаційне засідання дослідної групи учнів і вчителів, які створювали БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ.  Звіт про виконання плану роботи перед слухачами курсів. Складання плану роботи на наступний рік.
1
Слухачі факультативу
26.12


ФАКУЛЬТАТИВНИЙ КУРС-ПРАКТИКУМ
«СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»

Орієнтовне календарно-тематичне планування
ФАКУЛЬТАТИВНОГО  ПРАКТИКУМУ
"СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ" ІІ семестр(19 годин)

ЗМІСТ, МЕТОДИКА, ПРАКТИКА
ГОДИН
ВІДПОВІД.
ДАТА
ПРИМІТКА

4.Практикум по інформаційному аудиту
11



1
Вступ. Аудит зв'язків «ОСВІТА-НАУКА». Орієнтація на партнерство з науково-дослідними організаціями. Об’єднання за зразком: «Інкубатор  інновацій на освітньому та інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
11.01

2
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТЕХНОЛОГІЯ». Орієнтація на партнерство з Інтернет-провайдерами інформаційних послуг. Об’єднання за зразком «Центр технологій на освітньому, інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
18.01

3
Аудит зв'язків «ОСВІТА-БІЗНЕС». Орієнтація на партнерство з приватними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр компетенцій  на освітньому, інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
25.01

4
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТУРИЗМ». Орієнтація на партнерство з туристичними та готельними фірмами. Об’єднання за зразком «Центр взаємодії  на освітньому,  інформаційному ринку».
1
Доповідач
Слухачі
семінару
01.02

5
Аудит зв'язків «ОСВІТА-КАПІТАЛ». Орієнтація на партнерство з  інвестиційними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр потенціалу  на освітньому, інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
08.02

6
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО». Орієнтація на партнерство з  місцевими виробничими фірмами. Об’єднання за зразком «Центр зайнятості  в освітньому,  інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
15.02

7
Аудит зв'язків «ОСВІТА-СЕРЕДОВИЩЕ». Орієнтація на партнерство з  місцевими медіа,  громадськими, релігійними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр розвитку  в освітньому,  інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
22.02

8
Аудит зв'язків «ОСВІТА- МАРКЕНТИНГ». Орієнтація на партнерство з  рекламними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр попиту  на освітньому,  інформаційного ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
01.03

9
Аудит зв'язків «ОСВІТА- ПОСЛУГИ». Орієнтація на партнерство з  освітніми організаціями.  Об’єднання за зразком «Центр розваг  на освітньому, інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
08.03

10
Аудит зв'язків «ОСВІТА- ІНТЕГРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  міжнародними освітніми проектами.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційному ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
15.03

11
Аудит зв'язків «ОСВІТА- КООПЕРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  закордонними закладами освіти.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційного ринку».
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
22.03


5. Практикум «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»
8



12

Вхідні ресурси в освітній (проектній) діяльності: засоби, методи, форми, режими, матеріали, субсидії, тощо.
Освітнє інтелектуальне донорство:  конференції, форуми, семінари, обмін фахівцями, обмін слухачами, обмін експертизами, тощо.
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
05.04

13
Освітня інфраструктура:  електронна база знань, принципи самоврядування закладів освіти, моделі зв’язку та координації, тип освітніх організацій, що задіяні в проекті «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
12.04

14
Освітні ініціативи:  надання освітніх послуг групам осіб, що мають правові, фізичні, вікові обмеження, тощо. 
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
19.04

15
Освітнє волонтерство:  мережеві  тренінги, консультації, народні  свята, народні традиції, народні музеї,  туристичні місця, паломництва, фестивалі, тощо.
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
26.04

16
Освітній мережевий маркетинг   «СУПЕРМАРКЕТУ ОСВІТИ»  на основі створеної електронної  БАЗИ ЗНАНЬ.  
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
03.05

17
Регіональні освітні стартапи  та їх інтелектуальне забезпечення. Банк освіти. Банк часу. Надання послуг інтелектуальною громадою регіону. Розподіл співпраці, взаємодопомоги,  обов’язків та відповідальності між учасниками.
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
10.05


6.Узагальнення знань слухачів практикуму.
2



18
Акумулювання досвіду. Особливості впровадження освітнього партнерства на регіональному рівні. Запобігання небезпечних явищ, ризиків  та швидке реагування на їх поширення.
1
Доповідач,
слухачі
семінару.
17.05

19
Узагальнення та систематизація отриманих результатів практикуму   «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ». Способи покриття витрат. Планування роботи на наступний навчальний рік.
1
Слухачі
семінару.
24.0









ЗМІСТ ПРОГРАМИ
ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ-ПРАКТИКУМУ
«СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»

п/п
Зміст навчального матеріалу
Основні вимоги
до підготовки учнів
Усього годин
У тому числі
Теоретичні  роботи
Практичні роботи
1
1.Практикум
«База знань слухача»
Вступ. Організаційне засідання дослідної групи учнів і наставників. Розподіл повноважень між слухачами БЗ і користувачами БЗ. Складання плану роботи на створення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Розвиток інформаційної культури слухачів. Пошук, збір та систематизація матеріалів  в електронних форматах для БАЗИ ЗНАНЬ. Методична допомога учням у створенні персональних  БАЗИ ЗНАНЬ.
Використання ІТ слухачами. Створення навігаторів персональних БАЗ ЗНАНЬ учнів,  як  онлайн  помічника при самопідготовці  до міських та обласних предметних змагань, конкурсів, олімпіад.

Учні повинні:
мати уявлення про об’єкти дослідження : закони та рівень реалізації бази знань слухачів, авторські права та обов’язки, правові випадки інтелектуальної власності, індикатори потреб і витрат для бази знань,  рівні захисту прав користувачів;
виявляти зв’язок між правами та обов’язками користувачів БЗ;
усвідомити практичне значення реалізації БЗ для обдарованої дитини;
знати визначення БЗ учня як об’єктивної субстанції вияву інтелектуальної гідності особи в суспільстві.
називати інформаційні носії предметів вивчення в БЗ   учнів;
пояснювати зв'язок  БЗ з іншими потребами, цінностями, взірцями, інтересами особи;
усвідомлювати практичне значення реалізації та захисту БЗ учня;
уміти  знаходити  інформацію про поняття:
· свободу слова та думки;
· малолітня та неповнолітня особа;
· кримінальна відповідальність особи при зловживанні авторськими правами.
3
2
2
2
2.Практикум
«База знань класу»
Учнівський семінар: «Керування та навігація в навчальному середовищі БАЗА ЗНАНЬ класу». Обмін досвідом навчання в інформаційному середовищі школи. Налаштування учнем навігатора по БАЗІ ЗНАНЬ класу. Створення iнтелектуальної iнформацiйно-навчальної системи i розробка електронних засобів навчання та вимірювання досягнень.
Семінар для учнів-олімпіадників: «Інформаційні технології опрацювання  навчальних посібників  на електронних носіях». Обговорення способів навчання при використанні БАЗИ ЗНАНЬ класу. 
Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Лідерство. Виграшна стратегія поведінки під час змагань».

Психолого-методичний семінар для учасників предметних олімпіад: «Самонавчання і моделювання обдарованої дитини з точки зору БАЗИ ЗНАНЬ».
Пошук, збір та систематизація матеріалів для корпоративної електронної БАЗИ ЗНАНЬ класу. Критерії навігації в Базі ЗНАНЬ класу. Методична допомога учням у підготовці мультимедійних презентацій "НАВІГАТОР БАЗИ ЗНАНЬ КЛАСУ".
Учні повинні:
мати уявлення про види громадської ініціативи в створенні БЗ класу, цілі та функції БЗ класу, спосіб організації, структура та характер взаємодії користувачів, способи вияву інтелектуальних потреб , моделювання інтелектуальних інтересів, відтворення взірців умінь та навичок, використання інноватики в освіті,
 перетворення  її на користь розвитку власних здібностей, умінь та навичок;
виявляти і пояснювати зв’язок між поняттями, термінами: знак, явище, модель, система, процеси ;
усвідомити практичне значення БЗ класу для самореалізації особи;
знати систему вимірювання досягнень.
уміти  знаходити  інформацію про поняття:
· волонтерство;
· дитяча та підліткова творчість;
· інформаційна система захисту творчих здобутків;
· способи та форми організації інтелектуальних змагань.
4
4
3
3
3.Практикум
«База знань школи»
Організація та підготовка учнів до міжнародного чемпіонату з логічних та математичних  задач. Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про інформаційну систему чемпіонату.
Координація учнівських персональних БАЗ ЗНАНЬ з БАЗАМИ ЗНАНЬ  вчителів  міста та області. Поняття про навігаційну систему пошуку за ключовими словами в БАЗІ ЗНАНЬ.
Організація та підготовка учнів до міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Прикладне програмне забезпечення для поповнення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Організація та підготовка учнів до міжнародного фізичного конкурсу «Левеня».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ - як локальну мережу учнів.
Організація та підготовка учнів до міжнародного конкурсу «Колосок» та «Бобер».  Технологія використання БАЗ ЗНАНЬ в Інтернеті. Поняття про програмне забезпечення БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Психолого-методичний консиліум: «Методи психодіагностики по визначенню можливостей у користувачів БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ». Способи використання освітнього сервісу в  БАЗІ ЗНАНЬ.
Семінар: «БАЗА ЗНАНЬ ШКОЛИ як визначальний фактор у системі успішного навчання обдарованих дітей». Способи захисту БАЗИ ЗНАНЬ від вірусів.
Способи рецензування персональних БАЗ ЗНАНЬ  для участі в конкурсі «Лідерські сподівання».  Використання прикладного програмного забезпечення в БАЗІ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Участь в міському конкурсі «Лідерські сподівання». Організація інформаційних процесів у школі для наповненню БАЗИ ЗНАНЬ ШКОЛИ.
Організаційне засідання дослідної групи учнів і вчителів, які створювали БАЗУ ЗНАНЬ ШКОЛИ.  Звіт про виконання плану роботи перед слухачами курсів. Складання плану роботи на наступний рік.

Учні повинні:
мати уявлення про  моделювання умов та середовища БЗ школи для творчого вияву дітей, цілі моделювання і способи використання цих моделей;
виявляти і пояснювати зв’язки між користувацькою та адміністративною політиками в БЗ школи, як рівноправних правових систем;
характеризувати загальні принципи і вимоги до побудови інтелектуального мікроклімату у БЗ школи;
усвідомити практичне значення колективної діяльності та проектної діяльності дітей в БЗ школи;
знати етапи проектної діяльності в БЗ школи;
уміти  знаходити і застосовувати  інформацію про:
· вікіпедія, веб-сайти  та портали для освіти дітей;
· способи текстової обробки  здобутків в текстових процесорах;
·  спеціалізовані напрями розвитку здібностей.
8
7
6
4
4.Практикум по
інформаційному аудиту
Вступ. Аудит зв'язків «ОСВІТА-НАУКА». Орієнтація на партнерство з науково-дослідними організаціями. Об’єднання за зразком: «Інкубатор  інновацій на освітньому та інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТЕХНОЛОГІЯ». Орієнтація на партнерство з Інтернет-провайдерами інформаційних послуг. Об’єднання за зразком «Центр технологій на освітньому, інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-БІЗНЕС». Орієнтація на партнерство з приватними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр компетенцій  на освітньому, інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ТУРИЗМ». Орієнтація на партнерство з туристичними та готельними фірмами. Об’єднання за зразком «Центр взаємодії  на освітньому,  інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-КАПІТАЛ». Орієнтація на партнерство з  інвестиційними  фірмами. Об’єднання за зразком «Центр потенціалу  на освітньому, інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-ВИРОБНИЦТВО». Орієнтація на партнерство з  місцевими виробничими фірмами. Об’єднання за зразком «Центр зайнятості  в освітньому,  інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА-СЕРЕДОВИЩЕ». Орієнтація на партнерство з  місцевими медіа,  громадськими, релігійними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр розвитку  в освітньому,  інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА- МАРКЕНТИНГ». Орієнтація на партнерство з  рекламними організаціями. Об’єднання за зразком «Центр попиту  на освітньому,  інформаційного ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА- ПОСЛУГИ». Орієнтація на партнерство з  освітніми організаціями.  Об’єднання за зразком «Центр розваг  на освітньому, інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА- ІНТЕГРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  міжнародними освітніми проектами.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційному ринку».
Аудит зв'язків «ОСВІТА- КООПЕРАЦІЯ». Орієнтація на партнерство з  закордонними закладами освіти.  Об’єднання за зразком «Центр спроможності  на освітньому,  інформаційного ринку».
Учні повинні:
мати уявлення про  інформаційний аудит та інформаційні системи та процеси,  їх цільову  динаміку розвитку в інформаційному просторі;
виявляти і пояснювати зв’язок між аудиторською обробкою інформації в інформаційній мережі  та соціальною взаємодією під час конкуренції;
усвідомити практичне значення пошуко-дослідницької діяльності в інформаційних системах для інтелектуальної  особи.
знати основні типи зв’язків етапи в пошуково-дослідницькій технології та при роботі  в Інтернеті.
уміти  знаходити  і застосовувати інформацію про:
· авторські права;
·  структури спеціалізованих баз знань;
·  принципи прикладного моделювання ;
розрізняти інформаційну модель  БЗ та його спеціалізованого словника,  виявляти його програмні коди;
зясовувати тип і склад власної творчої парадигми і партнерів по проекту;
визначати етимологію  та контекст зв’язків в інформаційному середовищі  запитів, їх мовну приналежність;
називати типи інформації з напрямку творчої спеціалізації, які потребують різних застосунків, словників та способів подачі даних у базі знань;
знаходити синоніми до термінів,  їхні антоніми, фразеологізми з ними;
користуватися машинним перекладом, задавати параметри перекладу;
активізувати можливості редагування спеціалізованих  текстів після машинного перекладу.

11
8
9
5
5. Практикум «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»
Вхідні ресурси в освітній (проектній) діяльності: засоби, методи, форми, режими, матеріали, субсидії, тощо.
Освітнє інтелектуальне донорство:  конференції, форуми, семінари, обмін фахівцями, обмін слухачами, обмін експертизами, тощо.
Освітня інфраструктура:  електронна база знань, принципи самоврядування закладів освіти, моделі зв’язку та координації, тип освітніх організацій, що задіяні в проекті «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ»
Освітні ініціативи:  надання освітніх послуг групам осіб, що мають правові, фізичні, вікові обмеження, тощо. 
Освітнє волонтерство:  мережеві  тренінги, консультації, народні  свята, народні традиції, народні музеї,  туристичні місця, паломництва, фестивалі, тощо.
Освітній мережевий маркетинг   «СУПЕРМАРКЕТУ ОСВІТИ»  на основі створеної електронної  БАЗИ ЗНАНЬ.  
Регіональні освітні стартапи  та їх інтелектуальне забезпечення. Банк освіти. Банк часу. Надання послуг інтелектуальною громадою регіону. Розподіл співпраці, взаємодопомоги,  обов’язків та відповідальності між учасниками.
Учні повинні:
мати уявлення про освітній маркетинг  та  портфоліо маркетолога;
виявляти і пояснювати зв’язок між розділами  портфоліо освітнього маркетолога;
усвідомити практичне значення інформаційної моделі  своєї дослідницької діяльності при створенні  СЗ;
знати основні етапи створення і проведення презентацій, конференцій в СЗ;
уміти  знаходити  і застосовувати інформацію в дослідницькій роботі з СЗ:
· змістом спеціалізованих текстів;
·  презентацією доробків  відомих вчених;
·   з інформаційними продуктами  персональної мережі.
8
8
8
6
6. Узагальнення знань слухачів практикуму.
Акумулювання досвіду. Особливості впровадження освітнього партнерства на регіональному рівні. Запобігання небезпечних явищ, ризиків  та швидке реагування на їх поширення.
Узагальнення та систематизація отриманих результатів практикуму   «СУПЕРМАРКЕТ ЗНАНЬ». Способи покриття витрат. Планування роботи на наступний навчальний рік.

Учні повинні:
мати уявлення про особливості та різні версії освітнього партнерства в мережі;
виявляти і пояснювати небезпеку в освітній мережі;
усвідомити і практично реагувати на небезпечні явища в освітній мережі;
знати основні витрати при створенні  і введенні в реалізацію СЗ;
уміти  узагальнювати  і систематизувати інформацію в при плануванні.

2
2
2



    
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У факультативному курсі «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» розглядаються методи та інструменти ефективного пошуку знань відповідної предметній галузі. Побудова простих і  складних пошукових запитів, пошук та переклад іншомовних матеріалів, аналіз запропонованого чи знайденого рішення та його структуроване використання  з подальшим спостереженням за змінами при його реалізації або впровадженні. 
    Факультативний курс дуже важливий з точки зору опанування інформаційної культури   сучасності, він є  потужним каталізатором в удосконаленні навчально-інформаційного процесу в освітньому закладі. Саме розвиток інформаційних  процесів, в яких застосовується експертні системи, спеціалізовані процесори  сприяє швидкому опануванню динамічних змін в модернізації обчислювальної, програмованої  та комп’ютерної техніки. У світлі сказаного не викликає сумнівів, що проникнення  експертних систем в усі сфери суспільно-корисної діяльності, вимагає від учителів інформатики оновлення змісту факультативного напряму навчання для спеціалізованих класів.  Мета даного курсу розвивати компетенції дослідницької роботи у старшокласників, а саме навчити ефективно знаходити необхідне знання або рішення з використанням комп’ютерної техніки, планувати ефективну дослідницьку діяльність відповідно до наступних етапів: 1)накопичення інформації про предметну область; 2)структурування даних; 3) збереження та аналіз структурованих даних; отримання інформації з даних, як першого продукту дослідницької роботи; 4)фаза прийняття рішення на основі аналізу;  5) виконання прийнятого рішення для отримання бажаного результату.
Програма факультативного курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» є профільним навчальним пошуково-дослідницьким проектом  в освітньому середовищі старшої ланки загальноосвітніх шкіл-гімназій, гімназій, ліцеїв з фізико-математичним та гуманітарним  профілем навчання. Програма курсу створена у співробітництві з освітніми організаціями різних країн Польщі, Угорщини, Германії, США. Програму адаптовано до Державних освітніх стандартів України та навчальних програм, до вимог та основних положень «Концепції профільного навчання» та «Галузевої програми впровадження профільного навчання на 20016-2020 роки». Курс розрахований на 16 годин і складається з розділів:
1. Знання – джерело інтелекту (8 години).
2. Експертні системи(6 годин).
3. Узагальнення знань слухачів практикуму(2 годин).
Пошуково-дослідницька діяльність дуже зручна і корисна під час навчання, організація та управління експериментом у школі добре вивчені й детально висвітлені в працях таких вчених, як В.С.Безрукової, В.І.Загвязінського, В.В.Краєвського, А.М.Новікова, Т.Г.Новікової, Н.В.Нємової, А.Г.Сиденко, М.Н.Скаткіна, В.А.Сластьоніна, М.М.Поташника, Т.І.Шамової, І.Д.Чечель та інших. У даному курсу структура розробленої моделі формування дослідницьких умінь школярів ЗНЗ складається з трьох основних модулів: науково-теоретичного, операційно-дієвого і критеріально-оцінного. Процес формування навиків включає діагностику та аналіз вихідного рівня дослідницьких знань та вмінь, а також проектування, планування, організацію й регулювання процесу формування вмінь та оцінку досягнутих результатів.

Факультативний курс «Штучний інтелект» передбачає позна­йомити, учнів з одним із провідних складників сучасної прикладної та теоретичної галузі інформатики – інформаційним програмним забезпеченням для пошуку і дослідів, з поняттями розумна програма, архітектура бази даних(форми, запити, таблиці, модулі, звіти), умовно-логічні та контекстні моделі бази знань, маркетинговий алгоритм, джерела інформаційних процесів як сукупність алгоритмів опрацювання інформації різних форматів, програмне забезпечення комп'ютера (softwarе), комп'ютерна інтелектуальна система діагностики з службовим та прикладним програмним забезпеченням. Кус передбачає ознайомлення слухачів  з термінологією і методів створення математичного забезпечення(для формалізації виводу та рішення) експертних систем різних типів на сучасному етапі розвитку  інформаційних технологій.
Мета факультативного курсу полягає у поглибленні знань учнів про сучасний стан і досягнення в галузі штучного інтелектуальних систем, формуванні вмінь і навичок моделювання інформаційних одиниць та констру­ювання складних інформаційних об'єктів, оволодінні способами графічного зображення моделей, засвоєнні знань про типи баз даних різної будови та призначення.
 Навчальний курс «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» за програмою призначений для роботи з учнями 10-11 класів школи загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок варіативної частини навчальних планів (факультативи, курси за вибором, спецкурси). Можливе впровадження програми за рахунок годин, відведених в школі на гурткову роботу, а також для позашкільних навчальних закладів та під час навчальної практики. 
Виховні і кваліфікаційні завдання курсу:
·              формування в старшокласників умінь та навиків досліджень протиріч у предметній області, пошуків і рівнів занурення в предметну область, оперувати структурованими  знаннями  та уявленнями  про інформаційний світ, кваліфікаційні характеристики контексту інформації, про ринок праці та можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій в різних професіях;
·              формування в старшокласників знань про джерела інформації та початкових навичок з самодіагностики, вміння ідентифікувати та визначати за допомогою тестів  свої евристики, інтереси, нахили, використовуючи для цього різноманітні ресурси (друковані ЗМІ та веб-матеріали); 
·              формування життєвих та прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючих, комунікативних, інтелектуальних,  інформаційних навичок;
·              розвиток в старшокласників уміння самостійно за допомогою використання різноманітних ресурсів (Інтернет, друкований словник та електронний довідники, інші учасники курсу) опановувати комп’ютерні технології для вирішення конкретних дослідницький та проектних завдань;
·              формування в учнів умінь застосовувати інформаційно-комунікаційні технології для розв’язання проектних завдань  з дослідження проблем та виконання проектів, пов’язаних з професійним розвитком особистості та соціальних  проблем;
·              формування навичок оцінювання, само та взаємоперевірки згідно визначених та наданих критеріїв оцінювання виконаної роботи та діяльності; 
Основне практичне завдання курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» полягає в розширенні навчального, виховного, пошуково-дослідницького та творчого досвіду старшокласників при опануванні відомостей про складну системну  організацію.  Впровадити в навчання інформаційну технологію пошуково-дослідницької діяльності, з підвищенням загальної математичної та лінгвістичної культури, яка є базовою для успішного навчання протягом усього життя.
Програма курсу «ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ» складається з двох термінів: «ЗНАННЯ – ДЖЕРЕЛО ІНТЕЛЕКТУ» (І семестр) та «ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ» (ІІ семестр). 
У першій частині основна увага приділяється:
·               використанню моделювання знань як інструменту для накопичення досвіду, а також матеріальної та інформаційної бази дослідницької діяльності;
·               належної організації і технології проведення пошуків та дослідів в предметній галузі;
·               виробленню якісних критеріїв оцінювання отриманих знань, етичних та правових питань та їх розбіжностей при конфліктах;
·               доцільному використання методів конструювання та  інструментів нечіткої логіки в обраній дослідницькій проблемі в  наукових мережах(середовищах);
·               визначенню основних пошуково-дослідницьких завдань, цілей, результатів проекту(пошуку, дослідження);
·               виділенню головних складових етапів дослідницького проекту;
·               укладання творчих контрактів між учасниками дослідницького проекту;
·               укладання планів діяльності, визначенню та розподілу термінів та шляхів ефективного виконання проекту;
У другій частині основна увага звертається на:
·          різні способи організації експертних систем та спільнот або сукупного інтелекту групи спеціалістів;
·          використання службових, прикладних програмних технологій як інструменту для генерування експертиз  дослідницьких проектів з відповідних тем;
·          використання навичок і умінь кожного учня для вирішення психо-емоційних проблем, для позитивного впливу на інших учасників спільноти;
·          використання учасниками спільнот лідерських якостей та сильних сторін інших для досягнення спільної мети дослідницького проекту;
·          виявлення здатності до порозуміння на базі широких інтересів творчої спільноти;
·          вироблення соціальних навиків співіснування в різних культурних та різномовних середовищах експертних мереж;
·          розуміння потреби навчатися протягом усього життя;
·          встановлення позитивної творчої атмосфери в учнівській мережі;
·          залучення до спільної  справи, розподілення різних ролей на найвищому рівні  відповідальності за отриманий результат.
Програма курсу передбачає диференційоване та дистанційне навчання за курсом. Для кожного дослідницького завдання та пошуку передбачений базовий рівень виконання завдань та додаткові практичні завдання для учнів, які мають кращі комп’ютерні навички. 
Для викладання факультативно курсу  наставники мають володіти методикою моделювання творчої мережі учнівських спільнот і бути вправними фасилітаторами.
Дослідницька     діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності старшокласника. Фор­мування науково-дослідниць­ких умінь у старшокласників – процес складний й тривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника:
·           поступово й методично правильно формувати пошуко­во-дослідницькі навички;
·           здійснювати постійний кон­троль за підготовкою учнями пошуково-дослідних робіт;
·           аналізувати і виправляти помилки;
·           визначати найкращі, най­ефективніші шляхи виконання роботи, розчленовувати її на певні складові та розділи, нав­чаючи учнів поєднувати дослід­ницьку діяльність з науковою;
·           з'ясовувати можливості подальшого застосування ре­зультатів роботи.
Однією з умов успішного виконання пошуково-дослідної роботи учнів є дослідження ме­тодами навчання з елементами наукових методів пізнання(дослідів над моделями), а також відповідність віковим та розумовим особливостям роз­витку школяра. Занадто складні та довготривалі для розуміння проблеми юним дослідни­ком або ж зовсім недоступні, або їх методи розв'язання настільки пробле­мні, що можуть спричинити втрату інтересу до виконання пошуково-дослідної діяльності (ПДЦ).
Одним із перших кроків учителя-керівника ПДД є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, зу­мовлена лише потребами часу або нав'язана учневі вчителем, не сприятиме успішному вико­нанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у ви­борі теми є стійкий пізнаваль­ний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове в її розкриття.
В організації пошуково-до­слідної роботи учнів слід дотри­муватися кількох принципів:
·               дослідницька діяльність учнів наближена до науково-дослідницької діяльності, є її по­чатком і, як правило, має про­довження в подальшій науковій діяльності;
·               зміст дослідження обо­в'язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проб­лемами сьогодення;
·               наукове дослідження – не­перервний процес, його не можна виконати за декілька днів;
·               науково-дослідницька діяльність – обов'язково керо­ваний процес.
Учитель-наставник:
·               навчає методики дослі­дження;
·               консультує учня в процесі пошукової та дослідницької роботи;
·               визначає методику, шляхи розв'язання поставлених проб­лем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості ди­тини;
·               оцінює здобуті результати.
У здійсненні продуктив­ного учнівського дослідження обов'язкове поєднання керо­ваної дослідницької діяльності із самостійною, са­моосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої особистості.
Велике значення у вивченні навчального матеріалу і проб­лематики курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм навчаль­но-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується  на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури, мемуа­ристики, публікацій у газетах, журналах, архівних, музейних матеріалів.
Завдання дослідницької роботи  – не лише дати учням  певні знання, а й навчити їх викорис­товувати, а в разі необхідності  – творчо опрацьовувати, аналі­зувати отриману інформацію. У зв'язку з цим здійснення пошу­кових досліджень у творчій мережі до­цільно поєднувати з розвитком творчої особистості.
Пошуково-дослідницька діяльність учнів у гімназії здій­снюється за трьома основними напрямами.
Перший – це розвиток нау­кового та інтелектуального мис­лення учня і майбутнього спе­ціаліста, що досягається низкою спеціальних заходів, методів і дій під час навчального проце­су: відповідні завдання, різноманітні формати творчої співпраці учнів і вчителів в гімназії тощо.
Другим напрямом розвит­ку наукової роботи слід вва­жати позаурочну діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Так здійснюється постійний розвиток колектив­ного наукового мислення, який значною реалізує творчий потенціал обдарованих дітей гімназії.
Третім самостійним напря­мом пошуково-діяльності шко­лярів, є їхня участь у конферен­ціях та роботі МАНу. Тут ідеться вже про індивідуальну наукову діяльність, яку треба вважати найвищим рівнем вияву творчості для гімназис­тів. Вона регламентована спе­ціальними вимогами.
Четвертий – це досліджен­ня в галузі педагогічного про­цесу моделювання лабораторій та інформаційно-дослідницького середовища, де об'єктами вивчення є креативні якості вчителя і творчий потенціал обдарованої дитини. Створення портфоліо дитини і учителем за результами досліджень.
Отже, концептуально пошу­ково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-ви­ховну систему, в процесі функ­ціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.
Педагогічне керівництво організацією пошуково-дослід­ної роботи в гімназії визначене Положенням про індивідуальну пошуково-дослідницьку діяль­ність учнів гімназії і побудоване на принципах:
·      мотиваційно-цільовому, що ґрунтується на важливості вияву бажання пізнавати нове самими вчителями та учнями. Для цього необхідно спиратися на їхні потреби та інтереси;
·      гуманізації та рівноправ­ності у спілкуванні педагогів та гімназистів – «іду на Ви», вихо­вання взаємоповаги, взаємо-довіри, віри в значущість пошу­ково-дослідницької діяльності, довіри особистості, прийняття її особистих поглядів, запитів та інтересів, створення макси­мально сприятливих умов для розкриття та реалізації здібнос­тей кожної дитини;
·      самореалізації та само­визначення особистості – зо­середження зусиль на мобілі­зації самостійної активності гімназистів, здатності визнача­ти мету та завдання найбіль­ше відповідають її внутрішній сутності, реалізувати свої здіб­ності, таланти та індивідуаль­ність;
·      розвивальної зорієнтованостіспрямованості всіх ком­понентів освітнього процесу на досягнення   найефективнішого розвитку пізнавальних, пошуко­вих і дослідницьких можливос­тей дитини з урахуванням рів­ня її особистісного розвитку та особливостей;
·      зустрічних зусиль учителя та учня в процесі пошуково-дослідницької діяльності  –  перетворення вчителя (наукового керівника) на партнера, який допомагає і навчає дитину пошуково-дослідницької діяль­ності: визначати мету і зміст діяльності, способи досягнення мети, напрями пошуку необхід­ної інформації з теми та шляхів її отримання;
·      індивідуалізації та пер­соніфікації — навчання й набут­тя необхідних знань за індиві­дуальною програмою віднос­но особистісних успіхів учнів, орієнтованої на мету, поставле­ну перед дослідником, його ін­дивідуальні потреби, яка врахо­вує досвід та рівень підготовки дитини, її здібності та інші особистісні чинники;
·      розвитку творчого потен­ціалу особистості — становлен­ня та розвитку цілісної особис­тості, для якої творче ставлення до обраної справи є органічною складовою, що поєднує процес навчання й самостійного набут­тя знань з розвитком пошуково-дослідницьких умінь, емоційної сфери, вихованням та виявом почуттів, абсолютною свобо­дою творчих дій, рішень тощо;
·      розвитку морально-вольо­вої сфери особистості здатності самостійно вирішувати поставлені завдання, визна­чати проблему, бачити найоптимальніші шляхи її реалізації, брати на себе відповідальність за обрану справу, її кінцевий результат, володіти своїми по­чуттями як у разі перемоги, так і в разі невдачі.
Психологічний аспект керівництва науково-дослід­ницькою діяльністю полягає у вихованні особистості, станов­ленні її самоствердження. Саме в основі психологічного аспекту виявляється розвиток індивіду­альних особливостей дитини, які формуються протягом пошу­ково-дослідницької діяльності учня.
Інтелектуальний аспект становлення юного дослідника визначається через такі цін­ності, як уява, аналітичність, критичність, уміння порівнюва­ти і робити особисті висновки й т. ін., що, безперечно, впливає на результати всіх етапів до­слідження.
Емоційно-мотиваційний аспект перетворює пізнаваль­ний дослідницький інтерес на стимул, який допомагає гімна­зистові свідомо та емоційно за­лучатися в процес пошукового дослідження.
З метою визначення та аналізу інтересів та захоплення гімназистів, мотивації й стиму­лювання їхньої пошуково-до­слідницької діяльності на по­чатку і наприкінці навчального року здійснюється психолого-педагогічне спостереження та аналіз, що передбачає:
·               Анкетування   (тестування).
·               Визначення інтересів та за­хоплень ліцеїста.
·               Діагностику.
·               Мотивацію діяльності та обраної теми.
·               Прогнозування резуль­татів.
·               Спостере­ження за про­цесом дослід­ження.
·               Консульта­тивну допомогу.
·               Корекцію процесу та ос­новних моментів дослідження.
Формування пошуково-до­слідницьких умінь учнів 10 – 11-х  класів   ліцею  – процес  копіткий, складний і тривалий, тому його успіх значною мірою залежить від самоорганізації  школярів.  Зазначимо, що завдання вчителя  –  під­готувати дитину до значущої процесуальності дослідження. Зрозуміло, педагог-керівник, повинен не тільки володіти су­купністю сучасних знань, добре   орієнтуватися   в   сучасних методиках і технологіях, знати історію й нинішні тенденції роз­витку предмета дослідження, а й передусім бути вправним со­ціальним психологом, що вміло вибудовує свої стосунки з школярами.

Від стосунків, які склада­ються між керівником та до­слідником,  залежить емоційне самопочуття, психофізіологічна адаптація до нового виду діяль­ності –  пошуково-дослідниць­кої, формування працездат­ності, самостійності, пізнаваль­них інтересів, прагнення дити­ни до досягнення найкращого результату, що активізує вибір напряму дослідної роботи.


Список використаних джерел
1.           Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И. Архангельский. – М. Высшая школа, 1980. – 368 с.
2.           Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект.  М. Педагогика, 1982.  192 с.
3.           Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно - методическое обеспечение учебно - воспитательного процесса подготовки специалистов: учебно-метод. пособие. / В.П. Беспалько, Ю.Г Татур. - М.  Высш. шк., 1989.  144 с.
4.           Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс] // Веб сайт Верховної Ради України. – 2014. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2984-14/print1157311622966330. – Назва з екрана.
5.           Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» [Електронний ресурс] // Веб сайт Верховної Ради України. – 2007. – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/537-16. – Назва з екрана.
6.           Закон України «Про Національну програму інформатизації» [Електронний ресурс] // Веб-сайт Верховної Ради України. – 2014. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрана.
7.           Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року [Електронний ресурс] / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 1722-р // Веб-сайт Верховної Ради України. – 2011. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1722-2010-%F0. – Назва з екрана.
8.           Краевский В.В. Общие основы педагогики: учебник / В.В. Краевский.  М.: Академия, 2003.  256 с.
9.           Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я Лернер. – М.: Педагогика, 1981.
10.      Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. / И.Я Лернер. – М.: Знание, 1980.
11.      Макаренко Л.Л. Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / Л.Л. Макаренко. – К., 2007.
12.      Ніколаєнко С.М. Роль післядипломної освіти у становленні вчителя / С.М. Ніколаєнко // Коментар до інформаційного збірника Міністерства освіти і науки України. – 2006. – № 9.
13.      Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.Б. Моисеева, А.Е. Петров; под ред. Е.С. Полат.  М.: Академия, 2001.  272 с.
14.      Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] // Веб сайт Верховної Ради України. – 2014. – Режим доступу:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93 – Назва з екрана.
15.      Подласый И.П. Педагогика начальной школы / И.П. Подласый.  М.: ВЛАДОС, 2004. – 400 с.
16.      Якухно І.І. Управління інноваційним розвитком післядипломної освіти регіону / І.І. Якухно // Управління освітою. – 2014. – №1. – С 6-10.